Головна > Міжнародна політика > Президентські вибори в Польщі: битва лібералів і правих — чи стане новий президент вирішальним для регіону?


Президентські вибори в Польщі: битва лібералів і правих — чи стане новий президент вирішальним для регіону?


Перші результати виборів у Польщі свідчать про надзвичайно напружену боротьбу між ліберальним та правим кандидатами. Від результату залежить не лише курс Польщі, але й баланс сил у всій Центральній Європі й вплив на Україну.

Перші попередні результати президентських виборів у Польщі демонструють мінімальну перевагу кандидата від правлячої коаліції, мера Варшави Рафала Часковського, над кандидатом від партії «Право і справедливість», директором Інституту національної пам’яті Карелем Навроцьким. Однак розрив між кандидатами настільки малий, що остаточний підсумок стане відомим лише після офіційного підрахунку голосів Центральною виборчою комісією.

Кампанія пройшла під знаком рівних шансів для обох учасників: ліберального та центристського Часковського і правого Навроцького. Електорат розділився за ідеологічними ознаками: прихильники радикальних правих, як у першому турі, підтримали Навроцького, тоді як виборці лівих і центристських сил—Часковського. Спроби залучити електорат третього кандидата, Славаміра Менсона, не змінили загальної картини: більшість його прихильників голосували за ідеологічно близького Навроцького.

Результати виборів матимуть великий вплив не лише на Польщу. Якщо переможе Часковський, це дозволить правлячій коаліції виконати передвиборчі обіцянки і закріпити політичний курс, що був започаткований новим урядом Дональда Туска після багаторічного домінування правих. Перемога Навроцького ж, підтриманого ультраправими та, частково, зовнішніми союзниками, може призвести до політичної кризи: протистояння президента й уряду, внутрішню дестабілізацію, дострокові вибори й посилення ультраправих позицій у регіоні.

Особливого значення для України та Центральної Європи набуває позиція Навроцького щодо співпраці із сусідами: він погодився із пропозиціями блокувати вступ України до НАТО, що може ускладнити міжнародну підтримку для Києва. Фактор Польщі стає вирішальним для стабільності та балансу сил у регіоні. У разі ультраправого розвороту Польща може перестати бути лідером Центральної Європи та перетворитися на дестабілізуючу силу, що відповідатиме інтересам Росії, яка прагне обмежити простір для української державності.

Отже, президентські вибори 2024 року в Польщі можуть вплинути на політичний ландшафт не лише самої Польщі, а й усього регіону і України зокрема.