Учасники дискусії аналізують майбутні мирні переговори у Стамбулі, наголошуючи на тому, що прориву не очікується. Росія затягує процес заради вигіднішої позиції на фронті, в той час як Україна змушена брати участь у переговорах, аби не виглядати деструктивною стороною. Реальних пропозицій щодо завершення війни немає, й стан переговорів, за експертною оцінкою, залишиться формальним: Україна не погодиться на умови, які суперечать її суверенітету, а Росія не пропонує компромісів.
Водночас єдине, чого можна очікувати на переговорах — окремі гуманітарні поступки, такі як обмін полоненими. Це важливо для повернення військових та цивільних, але не є ознакою політичного прориву.
Окремо аналізується заява західних політиків про готовність надати Росії гарантії непоширення НАТО на схід, що включає Україну, Молдову, Грузію та навіть окремі країни Балтії й Півночі. Експерти зазначають: позиція США щодо членства України в НАТО — політичне рішення, яке наразі не має консенсусу ані серед американських, ані європейських лідерів. Водночас Україна не має відмовлятися від проєвропейського руху і максимально використовувати інструменти інтеграції з НАТО, залишаючись готовою до майбутніх змін у західній політиці.
У перспективі особливо важливим для України є членство у Європейському Союзі, оскільки ЄС активно нарощує оборонний потенціал, навіть якщо цей процес повільний та болючий. Економічні й технологічні обмеження Європи значно ускладнюють швидку перебудову її оборонної політики, що вимагає роки для інвестицій у військово-промисловий комплекс. Європейці усвідомлюють необхідність часового лагу для посилення власної безпеки, з урахуванням можливих коливань у підтримці США.
Політична еліта України розуміє: фундаментальні питання безпеки залишатимуться ключовими, незалежно від змін внутрішньої чи західної політики. Попри тиск і можливі поступки з боку США, експерти не вбачають для України трагедії у такій позиції, наголошуючи на важливості збереження цілей євроатлантичної та європейської інтеграції.
