У своєму відеоблозі Віталій Портников детально аналізує підсумки переговорів між українською та російською делегаціями у Стамбулі, зосереджуючи увагу на так званому меморандумі, текст якого російська сторона нарешті надала українцям. Йдеться про документ, що містить очевидно неприйнятні умови, які Кремль називає «мирними пропозиціями».
Перший пункт меморандуму містить вимогу міжнародно-правового визнання окупації Росією Криму, Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також повного виведення українських військ із цих регіонів. Мембрана також включає вимогу, щоб інші країни світу визнали ці території російськими.
Наступні пункти ще більше обмежують Україну: нейтралітет, заборона на вступ до будь-яких воєнних союзів і навіть на укладання двосторонніх угод про безпеку. Україні забороняється виробництво зброї для власного захисту, визначається чисельність армії та вимагається розпуск формувань, які Москва називає "націоналістичними".
Окремий пункт торкається захисту "прав і свобод" російськомовного населення та надання російській мові офіційного статусу — вимога, яку Росія висуває вже десятиліттями. Пропонується й заборона пропаганди нацизму (яка вже давно заборонена українськими законами), а також розпуск націоналістичних партій та організацій під російським визначенням.
Росія також вимагає зняття всіх санкцій, заборон і особливого статусу для Української православної церкви Московського патріархату. Далі йде блок про відновлення економічних і дипломатичних зв'язків, який передбачає й запуск транзиту російського газу через Україну.
Другий розділ меморандуму детально визначає умови припинення вогню, серед яких — виведення українських військ із окупованих територій, створення буферної зони, повна заборона мобілізації, військової допомоги з-за кордону та навіть дій українських спецслужб проти Росії.
За меморандумом, після встановлення перемир'я та передачі тіл військових, має бути організована амністія, звільнення цивільних і оголошення дати виборів президента та парламенту України — вони мають пройти не пізніше ста днів після скасування воєнного стану. Таким чином, Росія намагається втручатися у внутрішньополітичні процеси України.
Підсумковий сценарій передбачає підписання остаточної мирної угоди лише з новим керівництвом України після виборів, а чинну владу Росія не визнає легітимною. Остаточне набуття чинності документу буде можливим тільки після ратифікації цієї угоди Радою безпеки ООН та українським парламентом.
Портников підкреслює, що насправді йдеться не про мирні пропозиції, а про ультиматум і вимогу цілковитої капітуляції України. Реальна мета Кремля — не мирне врегулювання, а затягування переговорів для уникнення нових санкцій і збереження тиску на Київ, сподіваючись на поступки від західних партнерів та зрив будь-якої підтримки України. Переговорний процес використовується Росією як інструмент для блокування консолідованої міжнародної реакції на її агресію.
