В останню неділю Україна здійснила щось значно більше, ніж просто знищення стратегічних літаків Росії. Це удар не лише по військовій інфраструктурі противника, а й серйозний сигнал про зниження спроможності РФ до дальніх атак на Україну.
Українське суспільство, на відміну від кремлівського, гостро переживає кожну втрату, але для влади РФ людське життя не має значення — натомість вони реагують лише на стратегічну шкоду своїй військово-промисловій та енергетичній потузі. Останні атаки ЗСУ показали вразливість російської інфраструктури та знизили третину її стратегічних авіаційних спроможностей.
Аналогічно вже було з потопленням крейсера «Москва» та втратою росіянами контролю над Чорноморським флотом і виходом у Босфор. Морська присутність РФ суттєво ослабла, Україна впевнено користується морськими безпілотниками, а російський флот змушений відступати.
Росія також втратила важливі позиції на ринку енергоресурсів. Санкції, скорочення експорту нафти і газу призвели до втрати впливу на Європу — колись ключовий важіль тиску, що використовувався для політичного підкупу європейських еліт. Технологічна ізоляція йде пліч-о-пліч із падінням інвестицій, РФ все більше стає «молодшим партнером» Китаю.
Оборонна й наступальна промисловість РФ вже на межі: економіка перетворюється на воєнну, витрачаючи ресурси з резервів, банкрутство цивільних галузей неминуче. Колапс може бути катастрофічним, якщо Європа відповідально готуватиметься до можливої подальшої агресії Кремля.
У геополітиці РФ втрачає вплив: база в Сирії, африканські інтереси, навіть у Казахстані — все слабшає. Україна демонструє здатність загрожувати стратегічним амбіціям РФ не тільки на полі бою, але й на міжнародній арені.
Єдина «мова», яку розуміє Кремль — мова реальних втрат. Операція «Павутина» стала ще одним сигналом для Москви: Україна має відповіді на будь-яке загострення і готова знищувати потугу ворога, змушуючи його платити щораз дорожче за продовження війни.
