Нещодавні заяви російського президента Путіна вкотре підвищили напруженість між Україною та Росією. Путін продовжує наполягати на ідеї «єдиного народу», погрожуючи ескалацією, якщо Україна не визнає результати псевдореферендумів на окупованих територіях. При цьому так і не зрозуміло — йде мова про нову війну чи стара ще не завершилася.
На цьому фоні Дональд Трамп активно піариться на мирних переговорах між Україною і Росією, маючи власні амбіції щодо Нобелівської премії та ролі США у НАТО. Він заявляє про прогрес, однак насправді його позиція часто сприяє інтересам Кремля, а США на фоні нового саміту НАТО очікують від партнерів більших фінансових зобов’язань на підтримку оборони.
Європа, тим часом, стикається з новими проявами проросійського впливу. Особливо помітно це стало в Італії, де міністр оборони Крозетто повторює російські наративи, підриваючи європейську єдність і граючи на руку агресору. Цей феномен експлуатується Кремлем через купівлю лояльності окремих політиків та поширення дезінформації.
Економічна ситуація в Росії не така райдужна, як її подає влада. Окрім оборонки, інші сектори стагнують, державні підприємства закредитовані, існує ризик повторення сценарію розпаду Радянського Союзу. Навіть ключові фінансисти, як Набіуліна, визнають проблеми.
Автор підкреслює необхідність рішучих та нестандартних кроків для України — від політичного інструментарію до можливості ядерного стримування, поки західні партнери вагаються над реальними гарантіями безпеки. Приклад Пакистану демонструє, що наявність ядерної зброї радикально змінює розклад і ставлення глобальних гравців навіть до невеликих країн.
Зараз основна мета для України — добитися на саміті НАТО реального фінансування та військової допомоги. Автор пропонує використовувати дипломатичні «послуги за послугу» для переконання європейських партнерів, адже перемога на міжнародній арені прямо впливає на збереження життів всередині країни. Політичні перемоги зараз важливі не менше, ніж успіхи на фронті.
Загалом, на тлі нових загроз з боку Путіна та невпевнених позицій деяких західних політиків, Україні слід максимально консолідувати підтримку союзників. Боротися з російською пропагандою, не дозволяти втягувати країну в застарілі імперські сценарії та продовжувати відстоювати право на власну політичну ідентичність.
