Останні події показують, що Кремль відчуває новий приплив сил на тлі слабкості Заходу. Поточна адміністрація Білого дому і її підходи до мирних переговорів, а також роль Дональда Трампа та його команди, суттєво впливають на геополітичний процес.
Багато в американському істеблішменті вірять, що економічні інтереси важливіші за історичні й геополітичні мотиви. Однак це не стосується Кремля, для якого питання імперії та історичної пам'яті важливіші за гроші. Команда Трампа, складається з бізнесменів, схильних вірити, що проблеми можна вирішити грошима, однак ці підходи не працюють з Росією.
Трамп кілька разів обіцяв завершити війну, пропонуючи мирні плани, які фактично означають капітуляцію України. Кремль користується цим, маніпулюючи обіцянками та граючи на особистих і економічних мотивах американських політиків.
Паралельно, Європа сприймається Кремлем ще слабшою. Приклади бельгійських фінансових активів демонструють брак єдності і рішучості країн ЄС щодо підтримки України, що лише підсилює позиції Росії.
Доктрина радянської дипломатії, на кшталт висунення максимальних вимог і підтримання тиску, актуальна й для Кремля сьогодні. Російське керівництво переконане, що Захід швидше піде на поступки, ніж об'єднається для спротиву. Трамп і його оточення піддаються цим схемам, що створює додаткові виклики для України.
Попри складнощі, Україна зберігає потенціал і здатна оборонятися. Підтримка з боку Заходу критично важлива, і Україна постійно наголошує на виборі між гідністю та компромісом. Кремль бачить у слабкості Заходу можливість диктувати свої умови, однак майбутнє залежить від здатності України й її партнерів бути ефективними та згуртованими.
