Після американської атаки на іранські ядерні об'єкти парламент Ірану одноголосно ухвалив рішення щодо закриття Ормузької протоки – одного з ключових маршрутів енергоносіїв у світі. Однак для остаточного затвердження рішення необхідна згода Ради національної безпеки Ірану. Поки що Тегеран переважно використовує загрозу закриття протоки як інструмент політичного шантажу.
Військово-морські сили Ірану заявили, що Ормузька протока може бути заблокована за кілька годин. Водночас у Раді національної безпеки зазначають, що остаточного рішення ще немає, проте воно може бути ухвалене в будь-який момент.
Захід задається питанням – кого Іран має намір покарати таким рішенням і хто виграє від можливого енергетичного шоку? Закриття Ормузької протоки, через яку проходить до 20% світової нафти, може спровокувати глобальну економічну кризу.
Виграють від ситуації насамперед Росія та США. Росія може отримати додаткові доходи від продажу нафти, що дозволить продовжити війну з Україною і нарощувати військово-промисловий потенціал. США також вигідно зростання цін на нафту, адже це сприятиме їхній економіці й політичним перспективам республіканців.
Натомість Китай опиниться у скрутному становищі, змушений ще більше залежати від російської та американської нафти, що спровокує енергетичну та економічну кризу у країні. Також від зростання цін на енергоносії найбільше постраждає Європа, особливо в умовах очікуваної російської агресії.
Країни Перської затоки, з одного боку, зацікавлені у високих цінах на нафту, але з іншого – ризикують втратити ключовий маршрут транспортування.
У такій конфігурації інтереси держав конфліктують. Китай ймовірно вимагатиме від Ірану утриматись від радикальних кроків, тоді як Росія буде сприяти подальшій ескалації. Якщо Ормузька протока справді буде заблокована, Китай може навіть розглянути власну «маленьку переможну війну» для зменшення негативних наслідків.
Світ опиняється на межі нової епохальної кризи, яка може привести до значної геополітичної ескалації й навіть нової світової війни. США закликають Іран повернутись за стіл переговорів щодо ядерної програми, однак іранське керівництво поки не готове до компромісу.
Перемовини між іранськими, європейськими та американськими чиновниками наразі не дали результату. Подальший розвиток ситуації багато в чому буде залежати від нових зустрічей, зокрема перемовин глави МЗС Ірану з президентом Росії Путіним, який, вірогідно, підштовхуватиме Іран до жорсткої позиції. Таким чином, події навколо Ормузької протоки мають потенціал радикально змінити всю геополітичну ситуацію у світі.
