Зараз особливу увагу привертають глобальні новини про Трампа, Іран, Китай, але часто залишаються поза увагою не менш важливі явища. Зокрема — стабільність цін у Швейцарії, яка залишається однією з небагатьох країн із нульовою інфляцією на світовій мапі економіки.
Національний банк Швейцарії нещодавно знизив облікову ставку до нуля, а інвестори вже розглядають можливість навіть негативних ставок через нульову або від’ємну інфляцію. За підсумками 2025 року інфляція тут становитиме лише 2%, а у 2026 — ймовірно лише 0,5%.
Стабільність цін у Швейцарії не випадкова. Вирішальну роль відіграє стабільний і сильний швейцарський франк, який користується попитом як «тиха гавань» під час глобальної нестабільності. Це забезпечується внутрішньою політичною стабільністю, прямою демократією й одними з найкращих у світі інституціями, високим рівнем захисту прав власності та верховенства права.
Другим фактором є економічна політика держави: відсутність масової емісії грошей, профіцит бюджету—45% від ВВП минулоріч, одне з найнижчих у світі співвідношень боргу до ВВП. До цього додається надзвичайна інноваційність та технологічність приватного сектору — 3,3% ВВП інвестується у дослідження та розробки, а продуктивність праці є однією з найвищих у світі.
Однак нульова інфляція — це не лише перевага. У економіці, орієнтованій на зростання, дефляційні тенденції можуть стримувати споживання та інвестиції. Хоча для більшості країн комфортний рівень інфляції — близько 2%, для Швейцарії актуальним є стримування навіть цієї мети. Це створює ситуацію повільного, але надзвичайно стабільного економічного зростання. За останнє десятиліття реальний ВВП Швейцарії зростав у середньому лише на 1,76% на рік.
Все це означає: економічна стабільність, як у Швейцарії,— це результат поєднання політичної зрілості, технологічної інноваційності та зваженої фінансової політики. Її приклад — цінний для інших, однак має враховувати їхню специфіку та амбіції до зростання.
