У нещодавній дискусії було розглянуто, як останній конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який Дональд Трамп назвав «12-денною війною», вплине на здатність Росії вести війну проти України. Пісков, спікер Кремля, заявляє, що неможливо передбачати, чи триматиметься перемир’я між Ізраїлем та Іраном надовго, і Кремль сприймає навіть короткочасне припинення вогню як позитив. Росія чітко заявила про свою підтримку Ірану, однак обмежилася дипломатичними заявами, не надсилаючи реальної допомоги.
Обговорюється й стратегія НАТО: Кремль вважає, що Альянс зображає Росію загрозою для виправдання збільшення оборонних витрат. Пісков наголошує на зростаючій мілітаризації Європи та НАТО, а також вітає, якщо сторонам Ізраїлю та Ірану вдається досягти миру.
Окрема увага приділяється риториці Трампа. Хоча Кремль не може відкрито підтримати Трампа, російські посадовці намагаються його не дратувати й демонструють гнучкість у заявах. Інцидент із заявою Медведєва про передачу ядерної зброї Ірану викликав критику та був сприйнятий як адресований внутрішній аудиторії, однак ця риторика Кремлем оперативно приглушується у відповідь на реакцію Заходу.
З економічної точки зору, Росія зацікавлена у затягуванні будь-якої війни на Близькому Сході для підвищення цін на нафту. Заява Трампа про бажання миру одразу вплинула на здешевлення нафти, чим Путін явно не задоволений. Затягування конфлікту могло би ще сильніше відтягнути ресурси США від допомоги Україні.
Водночас, усі експерти сходяться на думці, що стратегія Трампа щодо війни Росії проти України навряд чи зміниться внаслідок подій на Близькому Сході — адміністрація США уважно розмежовує ці кейси.
Важливим моментом залишається ймовірна зустріч Зеленського з Трампом. Якщо вона не відбудеться, це стане серйозним дипломатичним сигналом і для України, і для союзників по НАТО, які вже пішли на поступки Трампу. Якщо зустріч буде, то зміна підходу Трампа — малоймовірна, хоча можливо відкриє шлях для подальших прагматичних домовленостей.
