Дивно, але це факт: знайти ляльку Лабу — майже як зірвати джекпот, навіть у флагманському магазині PopMart у Шанхаї. Ляльки продаються у «сліпих коробках», коли ви не знаєте, яка саме фігурка всередині — саме цей елемент азарту й підігріває попит і колекціонерство. Середня ціна такої іграшки — $20–30, але вже на аукціонах у Пекіні ляльки людського розміру продають за понад 1 млн юанів (≈150 000 доларів). Загальна виручка від незвичайного аукціону — майже 4 млн юанів.
Явище PopMart — не лише феномен у Китаї. Магазини бренду штурмом беруть Лондон, а іноді навіть призупиняють продажі через безпрецедентний ажіотаж. Фінансові результати вражають: 24-го року виручка PopMart перевищила 13 млрд юанів ($2 млрд), а за перший квартал поточного року зросла ще на 50–60% рік до року. Акції PopMart на Гонконгській біржі виросли на 165–170% з початку року, а ринкова капіталізація перевищила 40 млрд доларів — більше, ніж у традиційних виробників іграшок Hasbro чи Mattel.
Популярність PopMart — лише частина історії. Сьогодні китайські компанії освоюють і сегмент бюджетних товарів, і преміум-рівень, поступово витісняючи західних конкурентів. Споживачі шукають якісне, але доступне, не обовʼязково орієнтуючись на іноземний бренд. Китайські косметичні марки, кавʼярні, бренди сумок та ювелірні компанії вже часто переважають західні аналоги як за якістю, так і за співвідношенням ціна/цінність.
Зростання внутрішніх брендів відбувається навіть на тлі повільного економічного розвитку чи дефляції. Обсяги продажу зростають, а середня ціна знижується: покупці купують більше, але уважніше обирають. Китайські товари стають символом доброї якості за розумні гроші, а успіх локальних компаній примушує Захід адаптуватися до нових реалій.
Важлива тенденція — не тільки привабливі ціни. Для багатьох сучасних китайських споживачів важливіше автентичність, локальний стиль, атмосфера та культурна ідентичність. Мережа чайних закладів HEYTEA (Чаг) чи бренд Laopo Gold з ювелірними прикрасами доводять, що «своє» іноді вартіше за західний імпорт навіть за рівних чи вищих цін.
Бум відбувається і в автомобільному секторі, особливо — на полі електрокарів. Локальні виробники, такі як Nio або Li Auto, пропонують конкурентоспроможні моделі не лише у низькому, а й у преміальному сегменті, і змушують навіть світових гігантів знижувати ціни й змінювати стратегії. Попит формує не лише внутрішній, а й зовнішній ринок: китайські бренди все частіше виходять у Європу та США.
Для закордонних компаній китайський ринок стає дедалі складнішим — місцеві альтернативи отримують перевагу через ціну, якість та культурну близькість. Примітний факт: місцеві бренди стартують з регіональних міст, а потім виграють конкуренцію в мегаполісах. У свою чергу ті ж PopMart чи HEYTEA відкривають сотні магазинів не лише в Китаї, а й за кордоном, зміцнюючи глобальний вплив.
Китай не тільки нарощує економічну вагу, а й стає глобальним трендсеттером у споживчих смаках. Якщо раніше тренди приїжджали з-за кордону, то тепер захід переймає китайські інновації у товарах і послугах. Це новий розклад сил у світі споживача — і тренд, який, схоже, лише зміцнюватиметься.
