Після завершення саміту НАТО президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган оприлюднив ініціативу від імені Дональда Трампа щодо можливості проведення переговорів із Володимиром Путіним у Стамбулі з метою припинення російсько-української війни. Оголошення було зроблене публічно і розцінюється як своєрідний сигнал російському лідеру.
У відповідь на це виникли питання про реалістичність таких переговорів, враховуючи результати саміту НАТО та заяви самого Путіна. Експерти відзначають, що схожі спроби вже були — Туреччина пропонувала чотиристоронню зустріч за участю Ердогана, Трампа, Зеленського й Путіна, однак російська сторона знизила статус делегації, а Кремль наполягає, що зустріч із Зеленським можлива лише на фінальній стадії перемовин.
Також Ердоган прокоментував неспроможність російської ППО захистити небо, посилаючись на приклад Ірану. Нещодавня атака на ядерні об'єкти в Ірані, яка відбулася всупереч анонсам і призвела до евакуації урану, також сприймається як тиск на Москву з метою активізації дипломатичного процесу.
Паралельно точаться чутки, що перед самітом НАТО готувався дипломатичний трек із Трампом, росіянами та Зеленським — пропонувалась тристороння зустріч, що, однак, була відкинута Росією. Це підтверджується реакціями Путіна, який традиційно підкреслює "нелегітимність" українського президента.
У політичних колах вважають, що дипломатичний тиск на Путіна зростає, а США під керівництвом Трампа можуть вдатися і до ескалації, як це було з Іраном. Однак фактор ядерної зброї в Росії значно ускладнює ситуацію для прямих силових сценаріїв.
Особливої уваги заслуговує роль Білорусі — нещодавній візит американського політика до Лукашенка розцінюється як спробу вплинути на позицію Путіна через союзників. Але ключове питання досі залишається відкритим: чи готовий Кремль сісти за стіл переговорів найближчим часом, і чи скористається Путін вікном можливостей, яке пропонує Трамп?
