У День Конституції автор цього відеоблогу ставить під сумнів доцільність святкування, адже вважає Основний Закон України недієвим та неефективним. Він підкреслює, що в умовах поліцейської, репресивної держави, де переважна частина конституційних норм щодо прав і свобод громадян не діють або порушуються владою, саме святкування виглядає формальністю без змісту.
За словами автора, Конституція України 1996 року є продуктом компромісу із пострадянськими елітами, не відображає спадкоємності державності та не захищає інтереси української нації. Вона була написана у часи, коли потреби радянсько-креолізованої людини ставилися вище за інтереси носіїв національної ідентичності.
Автор докладно аналізує окремі статті Конституції, нагадуючи про їхнє системне невиконання: право на життя, свободу слова, рівність перед законом, власність народу на землю та ресурси, заборону цензури. За його словами, ці норми існують лише на папері.
Далі блогер порівнює західну філософію "конституції вільних громадян" та східну модель "державоцентричних монструозних держав", де людина – лише ресурс для держави. Він закликає задуматися, до якого типу суспільства належить Україна і наголошує: справжнім святом було б торжество прав і свобод, а не формальне святкування недієвого документа.
Наостанок автор звертає увагу: демократія можлива лише у суспільстві, де держава існує задля людини, а не навпаки. Він закликає підписуватись на його ресурси, підтримати проєкт донатами та щиро дякує за увагу.
