В останні дні у фокусі уваги опинилася справа віце-прем'єр-міністра України Олександра Чернишова, яку активно обговорюють у політичних та експертних колах. Чернишова звинувачують у корупційних діяннях, і наразі суд розглядає запобіжний захід із заставою в розмірі 120 млн грн (близько 3 млн доларів). Питання полягає не лише в сумі, а й у тому, що сам факт підозри та судового розгляду стосовно одного з найвищих урядовців значною мірою впливає на репутацію влади та особисто президента Зеленського, який активно залучив Чернишова до політики.
Ситуація ускладнилася тим, що Чернишов певний час перебував за кордоном і не було ясно, чи повернеться він в Україну. Його повернення сприймають як виконання певних політичних домовленостей та гарантій. Експерти наголошують: влада втратила шанс зміцнити свій імідж у цій кризі—на їхню думку, президент мав би публічно закликати чиновника піти у відставку до рішення суду, а ця недоробка стала ударом по українській політичній системі.
Паралельно триває дискусія навколо можливої відставки Кабміну й окремих міністрів: подейкують, що існує внутрішня боротьба між ключовими фігурами президентської команди й тими, хто відповідає за мобілізацію голосів у Верховній Раді. Звільнення уряду готується давно, але питання підвисло через розбіжності серед депутатів.
Додаткового резонансу ситуації надали свіжі соціологічні дослідження. Перше — про готовність українців до миру: близько 73% респондентів виступають за припинення війни шляхом перемовин із Росією, ще 22% проти. Друге — про політичні рейтинги: у першому турі перемогу здобуває Зеленський, а в другому турі із суттєвою перевагою може виграти Валерій Залужний, якщо буде така конфігурація.
Дослідження також засвідчують, що корупція залишається ключовою проблемою для українців навіть під час війни. Більшість респондентів покладає відповідальність саме на владу, але також є думка, що винні самі громадяни. Водночас експерти підкреслюють, що оприлюднення подібних даних не варто сприймати як сигнал до швидких виборів — сьогодні питання зміни влади не стоїть на порядку денному, попри політичні ігри.
У підсумку, події довкола Чернишова, настрої суспільства щодо війни та виборів, а також внутрішні політичні процеси, свідчать про складний та чутливий етап української внутрішньої політики.
