Останнім часом активно обговорювалось питання можливого зниження цінової стелі на російську нафту. Експерти зазначають, що Сполучені Штати відмовилися підтримати цю ініціативу, тому питання її впровадження наразі заморожене. Аргументи американської сторони ґрунтувалися на тому, що ефективність існуючих обмежень не була доведена, а основний контроль за дотриманням санкцій переважно здійснюється саме США.
Європейські країни в цій ситуації виявилися залежними від американської підтримки, оскільки власні механізми контролю або відсутні, або недостатньо дієві. Навіть у Балтійському регіоні, що контролюється Європою, російська нафта часто постачається із використанням фіктивних документів та страхових компаній, на що європейські органи закривали очі. Водночас американський контроль включає перевірку реальних фінансових транзакцій, що дозволяє ефективніше відстежувати порушення санкцій.
Причиною такого становища є відсутність в ЄС спеціального органу, який би контролював обход санкцій. За роки санкційної політики європейські країни так і не вибудували власну систему контролю, довірившись США. Як наслідок, такі країни, як Росія, Іран і Північна Корея, неодноразово обходили обмеження завдяки слабкості європейського контролю. Не секрет, що великі банки ЄС у минулому допомагали російським олігархам уникати санкцій – це призвело до втрат у сотні мільярдів доларів та дискредитації санкційної політики.
Експерти сходяться на думці, що Європі необхідно посилити власні інституції та не покладатися виключно на США у питаннях контролю за дотриманням санкцій, адже питання безпеки стосуються насамперед самих європейців.
