Останнім часом у Німеччині пожвавилися дискусії про майбутнє ядерного стримування та безпеки Європи. Причиною стали тенденції до самоусунення США та побоювання, що американська ядерна парасолька може більше не гарантувати безпеку континенту.
Голова парламентської групи ХДС/ХСС Єнс Шпан заявив, що Європі потрібно ставати здатною до самостійного стримування. Частина американської ядерної зброї, яка розміщена у Німеччині, вже не є гарантією безпеки, а питання співпраці з Францією та Великою Британією в галузі ядерної зброї стають актуальними. Розглядається і варіант створення власного європейського або навіть німецького ядерного арсеналу.
Водночас, заяви Шпана викликали критику з боку СДПН та Зелених, які традиційно виступають проти ядерної зброї та наголошують на міжнародних обмеженнях. СДПН назвала такі ідеї небезпечними і загрозливими для стабільності Європи. Проте суспільна думка поступово змінюється — опитування свідчать про зростання підтримки концепції ядерного стримування серед молоді, і в цілому процес обговорення цієї теми стає активнішим.
Юридично, Німеччина зобов'язана дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Також одним із пунктів об'єднання країни стала відмова від виробництва, зберігання та використання ядерної, біологічної і хімічної зброї, а ядерна зброя не може розміщуватися на території колишньої НДР.
Однак побоювання щодо зменшення американської присутності та російської загрози спонукають частину політиків і експертів до пошуку «лазівок» та нових сценаріїв ядерної політики. Президент Франції Макрон вже неодноразово пропонував посилити європейську співпрацю у сфері ядерного стримування, однак реакція з боку Берліна досі була стриманою.
Французькі та британські ядерні арсенали, попри їхню потужність, не можуть повністю замінити захист США, а навіть у разі розміщення французьких ядерних ракет у Польщі чи Німеччині, ключ до запуску залишатиметься у Парижу.
Історичний огляд доводить, що ідеї європейської ядерної співпраці лунали ще у 1960-х роках, проте повноцінного втілення вони не отримали через політичні й правові обмеження. Проте нині зміна геополітичної ситуації може знову зробити ці ідеї актуальними.
Підсумовуючи: дискусії про ядерну незалежність Європи активізуються. Німеччина стоїть перед вибором: залишатися під старою системою гарантій чи посилити свою роль у європейському стримуванні. Це питання наразі залишається відкритим й важливим для всього континенту.
