7 липня у студії Центру громадської аналітики Вежа відбулася глибока дискусія між Валерієм Клочком і Вадимом Денисенком. Основною темою стала недавня телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка, на думку експертів, не призвела до жодних суттєвих змін, а радше демонструвала розчарування Трампа та його стабільність у риториці після спілкування з російським президентом.
Обговорювались два можливих сценарії політики США щодо Росії: посилене витіснення Росії з енергетичних ринків або співпраця у експорті енергоносіїв. Незважаючи на те, що ознак першого сценарію наразі немає, дедалі більше факторів вказують на посилення позицій американського енергетичного лобі та поступове витіснення Росії на світовому ринку.
Розглянута й роль Путіна на саміті BRICS, його обережна риторика щодо дедоларизації та прагнення уникнути прямого конфлікту з Трампом. Акцентували на змінах у політичних розкладах Південного Кавказу після Карабахської війни: вплив Туреччини стрімко зростає, Азербайджан і Вірменія наближаються до підписання мирного договору, що порушує російські інтереси в регіоні. Показово, що Вірменія шукає шляхи виходу з геополітичної ізоляції за допомогою Туреччини та Азербайджану.
Водночас, основна російська військова присутність у регіоні стає все менш впливовою, тоді як Туреччина посилює свої позиції також у Центральній Азії, пропонуючи нові енергетичні маршрути до Європи. Окремо відзначено роль Китаю і Пакистану, участь яких у енергетичних та політичних проектах свідчить про багатовекторність нової регіональної гри.
Наприкінці обговорення торкнулися майбутньої зустрічі Нетаньяху та Трампа та перспектив підписання угоди щодо Гази, яка навряд чи відбудеться, враховуючи поточні політичні амбіції сторін.
Дискусія підкреслила, що роль Трампа у геополітичних процесах залишається значущою, однак світова політика дедалі більше визначається багатовекторними союзами та регіональними лідерами.
