У нещодавньому обговоренні експерти детально розглянули реакцію Кремля на останні заяви Дональда Трампа, зокрема щодо загрози запровадити 10% мита проти країн BRICS та можливої передачі зброї Україні у випадку продовження російської агресії. Медведєв вже відреагував, заявивши, що такі дії Заходу — свідчення «правильності курсу» Росії.
Попри жорсткі сигнали з боку західних країн, російська пропаганда намагається подати нову хвилю санкцій і можливу військову допомогу Україні досить стримано, уникаючи різких заяв. Однак у випадку ухвалення рішень щодо нових санкцій або передачі наступальної зброї Кремль може перейти до жорсткішої риторики через своїх офіційних представників.
Експерти відзначили, що нинішня дипломатія Трампа ставить перед Путіним досить м’які умови для деескалації, однак Росія на це не погоджується й далі продовжує наступ. Водночас Захід, зокрема ЄС і США, координує підготовку чергового, 18-го пакета санкцій, однак просування законодавчих ініціатив щодо жорстких обмежень відбувається повільно: окремі країни ЄС, такі як Словаччина й Угорщина, гальмують цей процес через енергетичні питання.
Значущими залишаються питання обсягів та швидкості матеріальної й військової допомоги Україні: чи нинішній Трамп повторить обсяги попередніх поставок, і наскільки це буде «геймчейнджером», як у випадку із знаменитими «Джавелінами»? У політичному контексті вже самі заяви про західну підтримку є потужним сигналом Путіну, хоча реальні обсяги допомоги ще невідомі.
Ключовим викликом для Європи залишається питання платоспроможності та готовності фінансувати підтримку України у разі затяжної війни. Внутрішні пріоритети та соціальні видатки в країнах ЄС ускладнюють одностайне схвалення великих пакетів допомоги. Експерти прогнозують, що швидке й спільне ухвалення санкцій та рішень щодо фінансування стане ефективним сигналом російському керівництву та продовженням підтримки України навіть у 2026 році.
