Головна > Мирні переговори > Зустріч Лаврова і Рубіо в Куала-Лумпурі: Кремль шукає новий підхід, США зберігають скепсис


Зустріч Лаврова і Рубіо в Куала-Лумпурі: Кремль шукає новий підхід, США зберігають скепсис


10 липня 2025 року в Куала-Лумпурі відбулася зустріч між російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і державним секретарем США Марко Рубіо. Подія стала другою особистою зустріччю у 2025 році та відбулася на тлі ескалації війни в Україні й ракетного терору з боку РФ.

10 липня 2025 року в Куала-Лумпурі відбулася 50-хвилинна зустріч між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і державним секретарем США Марко Рубіо. Цей дипломатичний діалог став другим прямим контактом сторін у 2025 році після лютневих переговорів у Саудівській Аравії.

Зустріч відбулася на тлі масованого обстрілу Києва російськими дронами та ракетами, що підкреслило напруженість моменту. Попри спроби Трампа знайти компроміс із Кремлем, Росія продовжує наполягати на своїх вимогах, серед яких — повна окупація Донецької й Луганської областей, а також визнання Україною російського контролю над окупованими територіями.

За підсумками перемовин американська сторона представила обережну позицію: Марко Рубіо заявив, що Росія вперше запропонувала "новий інший підхід" до врегулювання, однак не виключив скепсис щодо реальних перспектив прориву. Кремль, як і раніше, робить ставку на затягування перемовин і сподівається виграти час, граючи на слабких сторонах американської політики.

Обговорювалися не лише українські питання, але й ситуація в Ірані та Сирії. Росія намагалася вивести тему України на рівень глобального домовляння про новий світопорядок. З американського боку підкреслювалася необхідність чіткої дорожньої карти для справжнього прогресу.

За підсумками переговорів було порушено питання про можливе відновлення економічного та гуманітарного співробітництва між РФ і США, відновлення роботи посольств і навіть потенційні авіарейси між двома країнами. Втім, обидві сторони залишилися обережними щодо оптимізму й не надали конкретних гарантій.

Україна й надалі наполягає на принципі "нічого про Україну без України" та критично ставиться до будь-яких спроб домовленостей без її участі. Європейські партнери продовжують надавати підтримку Києву, але не завжди її темпи відповідають очікуванням. Росія, попри посилення санкцій, тримається завдяки підтримці Китаю, Ірану та обходу економічних обмежень, при цьому прагнучи використати переговорний процес для легалізації окупаційних дій.