Головна > Політика > Гучна ротація уряду: що означають кадрові перестановки навколо прем’єра та Кабміну під час війни


Гучна ротація уряду: що означають кадрові перестановки навколо прем’єра та Кабміну під час війни


В Україні готують масштабні зміни в уряді: прем’єр Шмигаль подав у відставку, а на його місце розглядають Юлію Сверденко. Очікується урізання кількості міністерств, кадрові ротації та посилення ролі ОП. Автор пояснює причини, перебіг подій і ризики для стабільності країни під час війни.

В Україні розгортаються масштабні зміни в уряді: з високою ймовірністю прем’єр-міністр Денис Шмигаль залишить свою посаду, а на його місце може прийти Юлія Сверденко. Про можливу відставку Шмигаля говорили ще з 2022 року, і, схоже, цього разу процес дійшов до фіналу — заяву вже написано.

Варто відзначити, що згідно зі статтею 10 Закону України про правовий режим воєнного стану, Кабмін не повинен припиняти свої повноваження під час війни. Однак трактування норм викликає дискусії, а реальність воєнного часу диктує свої умови. Парламент та президентська фракція «Слуга народу» наразі не брали активної участі у формуванні нового Кабміну — Зеленський ставить депутатів перед фактом.

Головна причина змін — падіння довіри до уряду (з 74% до 39%) і прагнення до оптимізації: кількість міністерств планують зменшити з 20 до 14. Зміни у структурі мають супроводжуватися кадровими ротаціями, перерозподілом відповідальностей і зміцненням ролі Офісу президента.

Головною кандидаткою на посаду прем’єра стала Юлія Сверденко, нинішня віцепрем’єрка та міністерка економіки. Вона вже окреслила ключові пріоритети: посилення економіки, підтримка українських громадян і розвиток вітчизняного ОПК. Водночас аналітики зауважують її схильність до виконавчої ролі та відсутність досвіду у системних реформах.

За планом ротацій, Дениса Шмигаля можуть призначити міністром оборони — вперше прем’єр очолить таке відомство. Діючий міністр оборони піде амбасадором до США, інші міністри — на дипломатичні чи нові управлінські посади. Водночас низка міністрів збережуть посади (Федоров, Ляшко, Марченко).

Структурні зміни — злиття міністерств, створення сильнішого центру уряду, скорочення штату чиновників, — покликані посилити керованість у надзвичайних умовах і знизити бюрократію. Але залишаються ризики: кадровий дефіцит, підконтрольність ОП та можливе буксування інституційних реформ.

Загалом, оновлення Кабміну виглядає спробою перезавантажити негативний імідж без радикальних змін під час війни. Проте від ефективності нового уряду залежить стійкість країни та успішність боротьби у вирішальний період війни та відновлення.