У фінансовому світі зростає увага до геополітики, хоча політичні фактори завжди впливали на економіку. Приклади Холодної війни та нафтових ембарго 1970-х демонструють значний вплив міжнародної політики на структуру світових ринків. Нині ж керівники банків та компаній усвідомлюють: політика стала ключовим чинником для бізнесу, а не лише фоном.
Поняття геоекономіки, що з'явилося у 1990-х, охоплює використання економічних інструментів державами для досягнення політичних цілей. Серед основних заходів – введення мит, контроль за важливими ресурсами, придбання стратегічних активів, обмеження торгівлі.
Дональд Трамп та його команда активно застосовували економічний тиск для досягнення політичних результатів, використовуючи мита та інші бар'єри. Китай, у свою чергу, посилив роль в глобальній торгівлі та використовує стратегії контролю технологій і ресурсів.
Відхід від максимальної відкритості ринків, посилення протекціонізму і підтримка національних виробників стають свідченням зміни економічної політики світових лідерів. Еволюція ролі держави проходила через різні етапи: від активного втручання після світових війн та Великої депресії – до економічного лібералізму 1980-х, і нині знову відзначається повернення до регулювання.
При цьому ринок і держава залишаються взаємозалежними. Державна підтримка стратегічних галузей, як у випадку із законодавством США щодо інвестицій у зелену енергетику, стає провідною тенденцією. Головний виклик сучасної глобальної економіки – пошук балансу між конкуренцією, національною безпекою і стійкістю світової системи.
