Цього тижня в Україні відбулися події, які стали переломними для політичного життя країни. Вперше з початку повномасштабного вторгнення пройшли масові антивладні та антикорупційні протести. Це свідчить про появу нового етапу суспільного невдоволення та кінець періоду «народної любові» до влади.
Зняття заборони на протестні акції, яка діяла під час війни, стало історичним моментом. Влада вже не може пояснювати всі заборони винятково воєнними обставинами. Для правителів це нова реальність — доба, в якій доводиться стикатись з відкритою критикою та втрачати підтримку частини виборців.
Характер протестів цього тижня відрізняється від минулих революцій: вони точкові, ґрунтуються на громадянській свідомості, і проходять в умовах воєнного стану й авторитарних тенденцій. Унікальною є й базова причина протестів — антикорупційна тематика, зокрема обурення діями чиновників, що могли сприяти корупції та наживі на війні.
Невдоволення не може бути усунуто лише прийняттям нових законопроєктів. Суспільство вважає, що корупція та зловживання владою є ключовими проблемами. Процедури демократичної зміни влади залишаються заблокованими через воєнний стан, що також посилює напругу.
Західна преса звертає увагу на погіршення іміджу України через розпуск незалежних антикорупційних органів на тлі особистих страхів політичної еліти. Це може мати наслідки для підтримки з боку міжнародних партнерів і ускладнює аргументацію допомоги Україні.
Підсумовуючи, тиждень показав: корупційна проблема залишається фундаментальною, а суспільне невдоволення матиме довготривалий характер. Україна вступила в нову фазу політичного та громадянського розвитку, яка визначатиме майбутнє країни під час війни.
