У випуску ведучі обговорюють досвід відпочинку в Туреччині, розглядаючи питання вибору готелів без російськомовних туристів, взаємодію з різними групами подорожуючих та особисті переживання щодо мовної ідентичності.
Гостро порушуються теми інформаційно-психологічних операцій, які проводяться через соціальні мережі, відеоігри та мас-медіа, а також агресія з боку російськомовних осіб. Наголошується, що чимало нових російськомовних наративів спрямовано на дітей, аби зробити їх використання російської мови в Україні нібито сміливою протестною акцією.
Обговорюється вплив агітаційних меседжів на молодь, перемога пропаганди в інформаційному полі, інструменти психологічного впливу, а також особиста відповідальність батьків за мовне виховання і медіаспоживання їхніх дітей. Приділяється увага й проблемі контенту російських правовласників в українських топах YouTube, а також пошуку якісного україномовного продукту для дітей.
Серед інших тем — психологічна втома через затяжну війну, життєві лайфхаки для збереження особистісного ресурсу, важливість прийняття реальності та пошуку внутрішньої опори в умовах постійного стресу. Ведучі пояснюють, чому зменшили кількість нових випусків та як працюють зі станом вигорання, діляться планами на майбутні розмови, мотивацією та взаємопідтримкою зі слухачами.
У фіналі підкреслюється значення мовної політики, ролі батьків у формуванні свідомої молоді, а також важливість якісної інформаційної гігієни у часи масованого інформаційного тиску.
