Віталій Портников у своєму ефірі детально аналізує ситуацію навколо ультиматуму Президента США Дональда Трампа Президенту Росії Володимиру Путіну. Ключовим аспектом стало скорочення ультиматуму, яке викликало різноманітні реакції від передбачень про зміну політики США до звинувачень у маніпуляції на користь Путіна.
Портников підкреслює, що за 50 днів суттєвих змін на фронті не сталося, війна перейшла у фазу виснаження, а технологічні зрушення, зокрема поширення дронів, ускладнюють ситуацію для обох сторін. Американський ультиматум є швидше реакцією на безперспективність домовленостей із Москвою після численних телефонних розмов, які завершувались черговими обстрілами українських міст.
Трамп намагався вплинути на Путіна поступками – від дипломатичних контактів до можливості зняття санкцій і навіть обговорень статусу Криму. Проте реакція Кремля виявилася неконструктивною, а кредит довіри і лояльності вичерпано. У переговорах за участю Туреччини та України сторони лише затягували час.
Портников звертає увагу, що наразі Трамп схиляється до стратегії тиску із західними союзниками, а вагому роль у цьому відіграє позиція Китаю, який не допускає поразки РФ та використовує війну як інструмент у глобальному протистоянні із США. Питання нової військової допомоги Україні пов’язане із внутрішньою американською політикою й економічною конкуренцією з Китаєм.
Україні, за словами Портникова, не уникнути потреби у сучасному озброєнні, а ефективність санкцій залежить передусім від рішень країн-контрагентів нафти з Росії, як Індія, Туреччина, Бразилія. Але вирішальним учасником нової фази протистояння залишається Китай.
Портников прогнозує подальше загострення економічної та політичної боротьби, особливо у контексті американських спроб обмежити фінансові потоки в російський бюджет через нафтовий експорт, і вказує, що прямі переговори США й КНР щодо цієї ролі — лише питання часу. Війна не завершиться швидко, але тиск може створити передумови до її розв'язання в майбутньому.
Відповідаючи на питання глядачів, Портников зазначає: Путін не бачить швидкої поразки й сприймає війну як багаторічну стратегію виснаження України. Трамп буде змушений посилювати військову допомогу, а від рішень США й кооперації із союзниками залежить і майбутнє російсько-українського конфлікту.
