Після підписання угоди між Мішою та ЄС виникає питання, наскільки це вплине на стратегії тиску щодо Китаю, особливо в контексті американсько-китайських відносин після можливої дати введення мит — 8 серпня, окресленої Трампом.
Експерт відзначає, що США традиційно оголошують про введення санкцій чи мит, але зазвичай є відстрочка у їх дії — від двох місяців і більше. Індія, наприклад, вже заявила, що може відмовитися від російської нафти протягом двох місяців, що потенційно може призвести до витіснення Росії з частини світового нафтового ринку. Тим часом Китай, як прогнозує експерт, не піддасться прямому тиску й використовуватиме ситуацію виключно у власних переговорах із США.
Навіть якщо угода вплине на частину китайської торгівлі з Росією, ключовим чинником розвитку подій залишатиметься генеральна торговельна угода між США та Китаєм. Експерт зауважує, що такі домовленості часто стають інструментом у великій політичній грі Дональда Трампа, для якого Росія нині втратила стратегічне значення і стала «розмінною монетою» у переговорах, а головним партнером залишається Китай. Значну роль відіграють і важелі тиску з боку Китаю, зокрема використання рідкоземельних металів.
Загалом підписання угод між іншими країнами впливає на баланс сил на міжнародному ринку, проте суттєві зміни у позиціях Китаю та США можливі тільки після прийняття рішень щодо великої торгової угоди та перегляду стратегічних ресурсів.
