Експерти аналізують політику Дональда Трампа щодо війни Росії проти України, зазначаючи, що стиль Трампа – це поєднання тиску, ультиматумів та укладання угод. У відносинах із Китаєм вдалося досягти торгового перемир'я, і схожий підхід, за очікуваннями, може застосовуватися й до Росії.
Китай має важливий важіль – рідкоземельні метали, що впливає на позицію США. Торгові перемир’я та переговори з лідерами інших країн, зокрема Путіним, можуть базуватися на такій моделі компромісу. Для Трампа також є мотив завершити війну в Україні з репутаційних міркувань та для аргументації прагнення до Нобелівської премії миру, що, за словами експертів, впливає на поспіх мирних ініціатив.
Ключові партнери Трампа та різні групи в його оточенні мають різні думки щодо можливості домовленостей із Росією. Водночас, американський тиск на Китай, Індію та Туреччину також використовується для впливу на масштаб підтримки Росії.
Ситуація в Україні також ускладнюється внутрішньополітичними процесами, суспільними протестами та боротьбою з корупцією. Експерти відзначають важливість балансу між протидією зовнішній агресії та підтримкою політичної стабільності, а міжнародна допомога дедалі більше залежить від виконання України своїх зобов'язань.
У підсумку, ключові рішення та потенційні перемир'я залежать як від зовнішнього тиску, так і від ситуації на фронті та стабільності всередині самої України.
