У бесіді експерт підкреслює основну драму нинішньої війни для України: відсутність прийнятних варіантів завершення конфлікту від самого початку й домінування героїчного наративу. Зазначається, що культ героїзму, властивий для військового часу, у політичному контексті не дозволяє обирати прагматичні чи компромісні шляхи виходу з війни.
На думку експерта, через розкручування максималістських очікувань та героїчної риторики було втрачено можливості для політичних рішень, які ще могли би бути поясненими і прийнятними для суспільства. Будь-який розв'язок війни тепер сприйматиметься як фіаско, оскільки завищені очікування роблять компроміс неможливим.
Гість підкреслює, що позиціонування України як нерівнозначної сторони дозволило отримати значну міжнародну допомогу, однак ставка на самостійність у воєнному протистоянні є помилковою. Розглядається роль державної стратегії та акцент на фінансовій підтримці після четвертого року війни.
Експерт розглядає відмінності між підходами до війни: збалансоване поєднання героїзму та прагматизму, наявність фортифікацій й мінних полів, як у країнах Балтії й Польщі, а також наслідки опори лише на героїчний образ без стратегічного розрахунку. Зазначається, що геройство — це аномалія, а довготривале перебування в ньому виснажує державу.
Водночас, не проводиться державної політики, що формувала б альтернативне стратегічне бачення, й рішення ухвалюються під впливом риторики та популізму. Експерт закликає до переосмислення підходів і обговорення прагматичних рішень у державному управлінні.
