Головна > Інтервʼю > Віталій Портніков: Про реалії можливих переговорів між Трампом, Путіним та Зеленським


Віталій Портніков: Про реалії можливих переговорів між Трампом, Путіним та Зеленським


Інтерв'ю з Віталієм Портніковим про перспективи мирних переговорів, позиції США, Росії та України, а також ризики і вплив на майбутнє війни.

Традиційно ефір розпочався з розмови з публіцистом Віталієм Портніковим про головні політичні події та майбутні можливі перемовини між Трампом, Путіним та Зеленським. Портніков відзначив, що не бачить реальних перспектив для досягнення тривалого миру між Україною та Росією, адже обидві країни на конституційному рівні претендують на одні й ті ж території, і компроміс у такій ситуації малоймовірний.

Обговорювались пункти ймовірних пропозицій Трампа щодо перемир'я: фактичне визнання окупованих територій, зняття санкцій з РФ, відновлення енергетичної співпраці між Європою та Росією. На думку Портнікова, це малореалістичні ідеї, адже Росія конституційно закріпила ці землі, і жодна влада у РФ не ризикатиме підписувати такі угоди.

Портніков вважає ймовірність повернення до попереднього курсу війни високою і бачить мінімальні шанси на реальні мирні зміни. Окремо відзначена роль Трампа як потенційного перемовника, однак формує скептицизм щодо можливості досягнути домовленостей через нерівні амбіції Путіна та Зеленського, а також відсутність у США важелів прямого тиску на РФ.

Було також розглянуто «повітряне перемир'я» як тактичну угоду з обмеженням повітряних ударів. Проте застереження стосуються відсутності готовності Путіна до прямих перемовин із Зеленським.

Портніков наголосив, що за відсутності підтримки Заходу Україна не зможе протистояти Росії, а будь-які заяви президента Зеленського про необхідність миру — радше сигнал міжнародним партнерам, а не внутрішній аудиторії. Україна лишатиметься залежною від зовнішньої допомоги ще багато років навіть після завершення активної фази війни.

У підсумку Портніков прогнозує довготривале протистояння між РФ та Україною, незалежно від фігури російського лідера, оскільки імперська політика Росії визначається не лише особою Путіна, а й структурою державної влади.