У свіжому відеоблозі автор розмірковує про політичні заяви Дональда Трампа щодо війни в Україні та роль Конституції у процесі прийняття державних рішень.
Згадується, що Трамп шукає визнання, прагнучи отримати Нобелівську премію миру, замість зосередження на внутрішніх американських проблемах. Автор іронізує над тим, як Трамп впливово оцінює дії інших держав та піднімає питання про доцільність змін до Конституції України через втрату територій з 2014 року.
Особлива увага приділяється тому, що апеляція до Конституції раптом змінила пріоритет у владному дискурсі. Автор наголошує, що питання про легітимність змін законодавства набувало актуальності лише у певні моменти – раніше суспільство не вимагало змін Конституції навіть в умовах анексії та фактичної втрати частини територій.
Наводяться міжнародні приклади (Молдова, Грузія), де статус невизнаних територій не вимагав змін до конституцій — цю ж логіку може бути запропоновано і Україні.
У статті розглядається ймовірність того, що формальні конституційні обґрунтування можуть слугувати виправданням відсутності компромісних рішень щодо війни або визнання статусу територій. При цьому автор закликає до повноцінного відновлення дії Конституції для всіх громадян, якщо цей документ виставляється як абсолютний критерій вибору.
Підсумовуючи, матеріал пропонує аудиторії задуматись, наскільки щирими є політичні рішення, які мотивуються Конституцією, та який формат компромісів із Заходом чи США може бути запропоновано після чергових раундів міжнародних перемовин.
