В обговоренні можливих наслідків нової зустрічі між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним експерти підкреслюють, що це вже друга така подія після Хельсінкі 2018 року, коли піднімалися подібні питання. Головними темами залишаються відновлення економічної співпраці, стратегічне озброєння, а також питання України.
Аналітики вважають, що російська сторона прагне уникнути домінування української тематики. Водночас із боку Росії робиться акцент на обороні, чого не спостерігається з американської сторони. Якщо буде досягнуте якесь рішення щодо України, воно навряд чи стане остаточним – максимум, можливо, часткове припинення вогню за згодою Путіна.
Обговорюється ймовірність тристороннього формату з участю президента Зеленського, Туреччини чи інших держав. Саміт, на думку експертів, не слід переоцінювати, але він може започаткувати процес деескалації – це залежить від готовності Росії йти на поступки щодо режиму припинення вогню.
Окремо підкреслюється внутрішня підготовка Росії: електронна мобілізація, плани збільшення чисельності армії й мобілізаційна готовність. Експерти зазначають, що Росія планує подальше нарощування армії, що може становити загрозу не лише для України, а й для всієї Європи. Путін, імовірно, стоїть на роздоріжжі між згортанням "спеціальної військової операції" (СВО) чи ескалацією до повномасштабної війни.
Поточний саміт стає одним із перших у ланцюжку подій, здатних вплинути на процес деескалації чи, навпаки, радикалізації конфлікту. Ситуація залежить і від економічного стану РФ, і від позицій західних країн, зокрема США і Китаю.
