Під час інтерв’ю експерт дав розгорнутий аналіз нещодавньої зустрічі у Вашингтоні та паралелей із самітом на Алясці. За його словами, ситуацію, що склалася, часто неоднозначно трактують як у медіа, так і серед політиків.
Росія, представлена Путіним, намагалася нав’язати Трампу спрощене бачення врегулювання війни: поступки України щодо територій в обмін на статус миротворця для США. За останні пів року країни Заходу, зокрема Європейський Союз і Україна, адаптували дипломатичну стратегію, аби уникати конфліктів при спілкуванні з Трампом і натомість пропонувати йому конкретні рішення — зокрема гарантії безпеки для України.
Українські та європейські дипломати представили деталізоване бачення таких гарантій, що включає військову підтримку, авіаційну допомогу та розмінування. Це відрізняється від російської позиції, яка пропонує модель, подібну до Будапештського меморандуму, із правом вето для кожного гаранта й участю Китаю, що фактично позбавляє ці гарантії дієвості.
Довготерміновий ефект переговорів лишається невизначеним — росіяни уникають активних заяв, а організація особистої зустрічі Зеленського й Путіна досі під питанням. Експерт також вказує на ймовірний вплив Китаю на позицію Путіна після саміту на Алясці й загальну нестабільність дипломатичної картини.
