В останні тижні Україна опинилась під подвійним тиском – з одного боку погіршуються стосунки із сусідами, угорсько-польські інформаційні напади та погрози, з іншого – ефекти війни на економіку та фінанси. Орбан в Угорщині заявляє про можливе підвищення цін на енергоносії у відповідь на події в Україні, а в Польщі звучать заклики до депортації українців за символіку УПА. Водночас у Білорусі спостерігається дефіцит картоплі, а полки супермаркетів порожні, що вказує на економічну кризу.
На тлі цього Росія стикнулась із серйозними проблемами в нафтопереробці — приблизно 20% виробництва знищено внаслідок атак, що впливає на доходи країни. Західні медіа радять Вашингтону посилити санкції, в тому числі вторинні щодо Китаю та Індії, аби прискорити економічний тиск на РФ та змусити її до миру.
Проблеми не менші і в українській економіці. Державний борг наближається до 100% ВВП, а цьогорічні виплати з відсотками і тілом боргу перевищують 25 млрд доларів. Проте ситуація не є унікальною: в історії чимало країн проходили схожі боргові кризи. Україна розраховує на допомогу Європи та списання частини зобов'язань для збереження стійкості під час війни.
Окремо звучить критика внутрішньої корупції – повідомляється, що деякі чиновники, що виїхали з країни під час скандалів, повертаються після врегулювання питань із правоохоронцями. Громадськість та експерти закликають зосередитися на боротьбі з корупцією та поверненні виведених капіталів для зміцнення фінансової позиції країни.
Наростає також інформаційна війна: українці реагують на спроби політиків сусідніх країн скористатися темою війни у власних цілях. Експерти підкреслюють, що подібна риторика шкодить іміджу Євросоюзу та посилює антиєвропейські настрої в Україні.
Попри складнощі, економісти наголошують: ключ до стійкості – підтримка партнерів, боротьба з корупцією й грамотна макрофінансова стратегія. Водночас триває підтримка українських військових: проходить збір коштів на сучасні технології для фронту, реалізуються мистецькі ініціативи для залучення ресурсів.
Підсумовуючи, українське суспільство продовжує адаптуватись до викликів війни, шукаючи вихід через співпрацю з партнерами, реформування та громадську активність, попри зовнішній і внутрішній тиск.
