Під час обговорення можливого припинення вогню в Україні все частіше звучить ідея створення демілітаризованої зони завширшки 40 км вздовж лінії зіткнення. Подібні пропозиції озвучувалися в минулому, зокрема у Мінських угодах, коли було досягнуто згоди про відведення важкої зброї. Проте на сьогодні ключове питання – домовленість про припинення вогню, яка поки не обговорюється через відсутність позиції з боку Росії.
Деякі джерела стверджують, що США та Європа шукають мирні варіанти врегулювання, однак ідея жорстко визначеної демілітаризованої зони викликає сумніви та скепсис. Проблемними залишаються окремі регіони на Харківщині, Сумщині та Донеччині, що підпадають під потенційну зону безпеки, включаючи великі міста. Крім того, схожа ситуація стосується Запорізької АЕС, де також планують зону безпеки.
Візит делегації України до США, за словами експерта, не призведе до конкретних рішень, а є спробою американської сторони оцінити настрої Києва стосовно компромісу, включно з так званим «територіальним розміном». Україна послідовно виступає проти дискусій про поступки, наголошуючи, що обговорення можливе лише з російським президентом. Зважаючи на політичну й військову ситуацію, Київ відкидає ідею територіального компромісу як надміру ризикову та таку, що не гарантує завершення війни.
Експерт розповідає про важливість урівноваження різних напрямків американської політики щодо України шляхом діалогу і з іншими ключовими представниками США. Додає, що для Росії домовленості з США критично важливі для подолання ізоляції, і що Москва намагається чинити тиск через посередників.
Говорячи про глобальні цілі, Путін прагне не тільки вирішити питання війни на вигідних для Росії умовах, але й мати вплив на Трампа та адміністрацію США, що здатне вплинути на трансатлантичні відносини й санкції. Експерт зазначає, що ці процеси пов’язані не лише із питаннями безпеки, а і з економічними інтересами, у тому числі в Арктиці і сфері стратегічних ресурсів.
