Президент України й Національна поліція повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві політика Андрія Поробія. Чоловіка знайшли на Хмельниччині, де він переховувався після скоєння злочину. Поки що не оприлюднено деталей, які могли б вказати на мотиви злочину, але вже згадується ймовірний російський слід у цій справі.
Відомо, що підозрюваний готувався до вбивства досить довго і в ході злочину переконався у результаті, зробивши вісім пострілів у Поробія, колишнього голову Верховної Ради України. Нацполіція наразі не простежує зв’язку між цим вбивством і попереднім резонансним злочином у Львові — убивством колишньої депутатки Ірини Фаріо.
Експерти вважають, що подібні злочинці можуть діяти окремо, але водночас входити до ширших мереж, що виникають у відповідь на можливі спроби Росії впливати на ситуацію в Україні не лише військово, але й політично та економічно. Порівнюється ситуація з російською тактикою у Грузії після війни 2008 року, де Москва прагнула встановити контроль над політичними процесами.
Водночас Україна й Грузія мають важливі відмінності, зокрема відсутність мовного питання у Грузії, тоді як в Україні ідентичність і мова залишаються ключовими факторами. Росія може сподіватися на внутрішній конфлікт ідентичності всередині України, що впливає на політичний вибір громадян навіть після закінчення війни.
Експерти наголошують: після війни для збереження контролю Москва намагатиметься ліквідувати з політичного поля найяскравіших україноцентричних політиків. Таким чином, навіть окремі вбивства політичних лідерів можуть бути частиною більш масштабної стратегії тиску на Україну та спроби повернути країну у російську сферу впливу.
Головним викликом після війни, за словами аналітиків, стане збереження ідентичності й розвиток незалежної української цивілізації. Якщо цього не станеться, існує ризик, що майбутнє країни знову визначатиметься зовнішніми гравцями, а політики, орієнтовані на інші цінності, отримають перевагу.
