У сучасному світі спостерігається посилене напруження між Китаєм і Заходом, що супроводжується активним обговоренням можливої підготовки до глобального конфлікту. Західна преса відзначає, що дії Китаю мають характер виклику: не лише економічного, а й воєнного. За оцінками експертів, Китай серйозно переозброюється, зокрема й у ядерній сфері — до 2035 року країна може отримати до 1500 ядерних боєголовок, що наближає її до рівнів ядерних держав.
Європейські країни нарощують власні можливості: Франція готує медичну систему до потенційних втрат, Фінляндія збільшує чисельність армії, а Польща, Німеччина й Туреччина розширюють збройні сили та розбудовують оборонну інфраструктуру. Тим не менш, нинішні дії радше превентивні й сигналізують про готовність, а не про безпосередню підготовку до великої війни.
Аналітики також звертають увагу на новий вимір потенційного зіткнення: цифрові та космічні технології, зокрема системи знищення супутників, стають невід’ємною частиною можливої війни. Російсько-українська війна розглядається як полігон для тестування нових технологій та тактик.
Серед геополітичних ризиків експерти виділяють необхідність завершення війни в Україні, що могло б дати додатковий час для дипломатії та зменшення глобальної напруги. Наразі ситуація більше нагадує нову "холодну війну": сторони нарощують потенціал, не переходячи до прямого зіткнення.
Щодо ролі інших країн, Індія наразі утримується від військового втручання й підтримує економічні відносини з обома сторонами, адже сама має стратегічні завдання, пов’язані з Пакистаном і регіональною безпекою.
Підсумовуючи, експерти не вважають глобальне військове протистояння неминучим, хоча ризики ростуть. Світова політика знову перебуває у фазі холодної війни, і подальші події залежатимуть від здатності лідерів досягти дипломатичних рішень.