Віталій Портников підсумовує політичні підсумки заходів у КНР, таких як саміт Шанхайської організації співробітництва та парад до 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. Він зазначає, що стиль поведінки Сі Цзіньпіна та його зустрічі з лідерами різних країн демонструють прагнення Китаю до посилення впливу, але реальні політичні зміни у відносинах між світовими лідерами лишаються мінімальними.
Особливу увагу Портников приділяє Путіну. На прикладі його дій і заяв у Китаї автор аналізує наміри Росії щодо війни проти України і наголошує, що позиція Кремля залишилася незмінною — завершення війни можливе лише на російських умовах. Це підтверджують і нові сигнали з боку Північної Кореї та Ірану, що посилюють дружбу із Росією завдяки китайському посередництву.
Автор також звертає увагу на зміну глобального балансу — Дональд Трамп на посаді президента США, слабші позиції Америки на міжнародній арені та відсутність нових санкцій проти РФ. Подібна ситуація дозволяє Путіну зміцнювати свої позиції й обходити міжнародну ізоляцію.
Важливою темою стають і перспективи війни: Кремль не має наміру її завершувати, націлений на максимальні поступки від України, а цивільне населення залишається під загрозою. Китай, Росія та Північна Корея, за оцінкою Портникова, укладають «нову вісь», що протистоїть Заходу.
У відповідях на питання слухачів Портников детально розбирає питання ядерного шантажу, позицій Заходу, перспектив збереження української державності та впливу авторитарних режимів. Він підкреслює: тривала війна вигідна Китаю, КНДР і частково Росії, а перемогу можливе лише при економічному ослабленні РФ і чіткій політичній волі Заходу.
Стаття закликає до реалістичного розуміння загроз і підкреслює, що події у Китаї не призвели до проривних змін у ситуації навколо російсько-української війни, але засвідчили зміцнення міжнародних позицій Путіна й формування нового альянсу авторитарних держав.
