7 вересня Росія здійснила масовану повітряну атаку на територію України, в тому числі по Києву і Бориспільському району. Протиповітряна оборона відбила значну кількість дронів, однак було зафіксовано жертви серед мирного населення, зокрема загинули двомісячне немовля і його мати.
Реакція світової спільноти була швидкою і однозначною. Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармар засудив дії РФ, закликавши до непохитної підтримки України. Президент Латвії, глава МЗС Естонії, президент Франції Макрон, прем’єр Польщі Туск також рішуче виступили проти ескалації та закликали посилити санкції проти Москви.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на повній підтримці України з боку Європи, а офіційні делегації ЄС готуються до перемовин у Вашингтоні щодо впровадження жорсткіших обмежень для РФ. Дональд Трамп, відповідаючи на питання журналістів, анонсував другий пакет санкцій проти Росії. Міністр фінансів США Скотт Бесент додав, що США і ЄС готові співпрацювати для економічного тиску й досягнення колапсу російської економіки.
Окремо відзначається ризик залучення Китаю на бік РФ, що може ускладнити відносини Китаю з ЄС. У жовтні заплановано візит китайської делегації до Брюсселя, тож розвиток подій ускладнює перспективи торгової співпраці в умовах війни.
Європейські країни, зокрема Німеччина, активізують підготовку до потенційних безпекових викликів, формуючи стратегічні запаси продовольства та посилюючи обороноздатність. За даними української розвідки, РФ суттєво нарощує виробництво нової військової техніки та озброєння, попри дію існуючих санкцій.
Країни ОПЕК планують збільшення видобутку нафти, що може мати вплив на російську економіку. Проте швидких рішень щодо завершення війни наразі не прогнозується. Головна стратегія Заходу – виснаження потенціалу РФ та збереження трансатлантичної єдності.
