Віталій Портников у своєму виступі розглядає відсутність реальних перспектив мирного врегулювання російсько-української війни. Він зазначає, що, незважаючи на ультиматуми Дональда Трампа та періодичні заяви про можливість тристоронніх чи двосторонніх перемовин, жодного прогресу на цьому треку не відбувається. Відсутні підготовки зустрічей, не ведуться переговори ані між Україною і Росією, ані між США і Росією.
Портников наголошує, що ні до обрання Трампа, ні після жоден американський президент не мав «чарівної палички» впливу на Москву і не може змусити Путіна завершити війну. Головною метою Трампа, за словами автора, була пропозиція припинення вогню в обмін на скасування санкцій, що забезпечило б йому політичні дивіденди без вирішення реальних причин війни.
За місяці президентства Трамп не запровадив нових санкцій, фактично убезпечивши Путіна від подальшого тиску. Вторинні санкції охопили лише деякі країни, наприклад, введено мита на російську нафту для Індії, але це водночас сприяло зростанню закупівель цією країною російських енергоресурсів. Китай і Туреччина також уникають тиску з боку США, частково через економічні або політичні причини.
Трамп часто перекладає відповідальність за невдачі мирного процесу на Україну чи Європу, уникаючи реального тиску на Росію. Європейські країни залишаються обережними, щоб не допустити дестабілізації своїх економік через радикальні санкції, і вимагають взаємних дій із боку США, зважаючи на обсяги торгівлі з КНР та Індією.
Портников акцентує, що навіть у випадку нових санкцій, навряд чи це призведе до завершення війни, оскільки Індія та Китай зацікавлені у продовженні співпраці з Росією. Також підкреслюється, що головний, хоч і прихований, союзник Росії у цій війні — Китай, оскільки конфлікт ослаблює Захід.
Автор робить висновок: зараз немає передумов для закінчення війни, Україна має готуватися до тривалої боротьби, а її підтримка з боку США та Європи є ключовою. Він підкреслює, що припинення війни можливе лише через знищення військово-промислового потенціалу Росії. Не менш важливим є інформаційний тиск і акцентування відповідальності на політиці Трампа, а не на Україні чи Європі.
В обговоренні зі слухачами Портников торкається теми газової залежності Європи, міграційної політики, ставлення Китаю до війни й санкцій проти Індії та КНР. Він закликає критично оцінювати всі сигнали щодо мирних ініціатив і спиратися на реалістичний сценарій тривалої війни, де виживання України залежить від збереження підтримки та нарощування власного потенціалу.
