За повідомленнями, Володимир Путін вважає масове повернення з України ветеранів, зокрема засуджених, потенційною загрозою стабільності і намагається уникнути хаосу, схожого до того, що виник після війни в Афганістані. У Росії вже фіксують збільшення вбивств, скоєних так званими ветеранами "спеціальної воєнної операції". Ветеранів працевлаштовують у органи влади, призначають директорами шкіл, однак їх прагнуть переселити далеко за Урал, віддаляючи від великих міст та стратегічних центрів.
Обговорюється сценарій замороження російсько-української війни. Водночас країнам Заходу доводиться обговорювати роль Китаю як потенційного учасника цього процесу, а Європа стикається з необхідністю переосмислення оборонних стратегій через позицію США.
Зброя для України надходить переважно з Європи; німецький концерн Rheinmetall анонсував поставки 18 мобільних антидронових систем Skyranger, які будуть встановлені на стратегічних об'єктах України. Водночас Україна і Європа розгортають спільне виробництво безпілотників та іншого озброєння на території ЄС.
Європейські політики відзначають, що українська армія виборює час для підготовки інших країн до можливого російського тиску. Проте питання довгострокової фінансової підтримки України залишається відкритим: як повідомили у Міністерстві фінансів, бюджет країни на кінець року має дефіцит у 300 мільярдів гривень.
Технічний ресурс Росії значно скоротився; аналітики відзначають зменшення запасів танків та іншої техніки. Фінансовий дефіцит російського бюджету сягає 47 млрд євро, однак Москва продовжує фінансувати військові дії, залучаючи зовнішні запозичення.
Ситуація навколо України ймовірно залишатиметься складною, ключовими факторами залишаються фінансова та військова підтримка від Заходу, а також внутрішня стійкість як України, так і Росії. Окрему увагу аналітики радять приділяти подіям у Білорусі та країнах Балтії.
