Впродовж останніх днів активно обговорюється тема можливого зближення Європи з Китаєм на тлі змін у світовій політиці. Чутки посилилися після заяв канцлера Німеччини щодо нових можливих партнерств, хоча прямо Китай не згадувався. Деякі експерти не виключають, що у співпраці зберігається інтерес і до Росії, зважаючи на досвід минулого співробітництва за часів Меркель.
Постає питання, чи справді Європа розглядає Китай як нову стратегічну альтернативу США, поки у Вашингтоні триває невизначеність напередодні виборів, а США показують комплексну втому від євроатлантичного партнерства. Одним із ключових факторів є бажання Європи уникнути будь-якої нової залежності – чи то від США, чи від Китаю, чи Росії. Європа має потужний потенціал, технології й фінанси, і, як зазначено, не поступається у розвитку сфер штучного інтелекту та високотехнологічного обладнання.
Співпраця з Китаєм, імовірно, набуде взаємовигідного рівноправного характеру. Європа може погодитися на багатополярність у світі, при цьому зберігаючи власну суб’єктність. Для Китаю європейський ринок залишається ключовим, а нові торгові і економічні домовленості можуть частково задовольнити потреби обох сторін.
Важливим елементом цього діалогу залишається ситуація навколо російсько-української війни. Китай частково підтримує Росію, зокрема відкриває фінансування й купує російські облігації. Така поведінка Китаю може бути способом зміцнити власний економічний вплив, але й створює нові виклики для України.
Одна зі стратегічних ідей – замороження конфлікту між Росією і Україною як своєрідна «печатка» нової європейсько-китайської угоди, яка формально демонструє намір сторін зменшити конфронтацію. Однак для України це питання гарантій безпеки, економічної підтримки та перспектив відновлення після війни.
Експерти наголошують: інтерес Китаю – це економічна експансія, і надалі Україна може стати об’єктом китайських кредитних та інвестиційних пропозицій. Паралельно торгівля між Європою і США залишатиметься ключовою, попри політичне розмежування. Майбутнє цих процесів залежить як від результатів виборів у США, так і від реальної спроможності європейських країн консолідуватися для переговорів із КНР та забезпечити власну незалежність.
