10 вересня Непал опинився в центрі уваги через масштабні протести, що закінчилися відставкою уряду та втручанням армії. Причиною кризової ситуації стала заборона соціальних мереж Facebook, Instagram та TikTok. Уряд пояснив такі дії бажанням регулювати контент, але молодь сприйняла це як прояв цензури й вийшла на вулиці з акціями протесту.
Протести швидко поширилися з Катманду на інші міста та переросли у масові заворушення. Люди вимагали кінця корупції, відкритості влади та економічних реформ. Урядова заборона соціальних мереж стала лише іскрою: безробіття серед молоді, низький рівень життя, залежність економіки від туризму й закордонних переказів тривалий час наростали невдоволення в суспільстві.
8 вересня протести стали хаотичними: мітингувальники штурмували парламент, поліція застосувала силу, загинуло 19 людей. Хоча уряд скасував заборону соцмереж, прем’єр-міністр Олій пішов у відставку, але мітингувальники продовжили підпали держустанов. Армія вийшла на патрулювання, президент Паудел закликав до діалогу, проте спротив триває.
Головна причина заворушень — корупція, економічна стагнація, бідність і масова еміграція. Непал перетворився на зону геополітичного інтересу для Китаю й Індії. Пекін і Нью-Делі зробили стримані заяви, але посилили свою активність на кордонах та у дипломатичних каналах. США офіційно зберігають нейтралітет, але в інформаційному просторі поширюються чутки про їх опосередкований вплив.
Серед потенційних сценаріїв розвитку подій: діалог і уряд реформ, анархія, зовнішнє втручання, чи навіть повернення монархії. Найімовірніший варіант — затяжна політична й економічна криза. Для України ці події — приклад, як внутрішні проблеми можуть призвести до хаосу, а молодь стає рушійною силою змін.
