Після зустрічі Олександра Лукашенка із спеціальним представником президента США Джоном Койлом у Мінську було оприлюднено лист Дональда Трампа до білоруського президента. У документі американський лідер висловлює повагу та заявляє, що разом із дружиною молиться за здоров'я Лукашенка. Це підкреслює симпатії Трампа до керівників авторитарних режимів.
Зустріч мала конкретні результати — Лукашенко звільнив відразу 52 політичних в’язнів, серед яких відомі противники його режиму та іноземні громадяни. У відповідь США скасували санкції з білоруської авіакомпанії «Белавіа».
Такі кроки вигідні не лише Лукашенку, а й президенту Росії Володимиру Путіну, оскільки Білорусь фактично є союзником Москви. Водночас Джон Коул підкреслив, що США зацікавлені у нормалізації відносин з Білоруссю й очікують звільнення всіх політичних в’язнів. Проте вимог щодо демократизації чи скорочення російської військової присутності у Білорусі не звучало.
Виглядає, що однією з цілей Трампа є використання Білорусі як майданчика для діалогу з Росією, з огляду на складні відносини з Москвою у питанні завершення російсько-української війни. Скасування санкцій дозволяє компанії «Белавіа» розглядати можливість відновлення прямих рейсів до США, що цікавить як російських бізнесменів, так і можновладців, оскільки Белавіа може стати легальним перевізником для поїздок у США через Мінськ, оминаючи обмеження.
За такою моделлю дії Путін отримує можливість уникати нових санкцій, а Лукашенко торгується за нові поступки, звільняючи окремих опозиціонерів. Виграють керівники режимів, у той час як кардинальних змін для політичних в’язнів або стабільності в регіоні не відбувається.
Серед звільнених з білоруських в'язниць багато відомих фігур, проте опозиційний лідер Микола Статкевич відмовився залишати країну. У підсумку ці обміни виглядають як політична торгівля, а не як реальна дестабілізація авторитарного режиму.
