Після атаки російських дронів на територію Польщі, Захід опинився перед питанням визначення власної межі реакції на російські провокації. Віталій Портніков відзначає, що у країнах НАТО ще не сформувалося чітке розуміння загрози, яку несе Росія, і домінує політика страху — страху перед ескалацією та можливою відповіддю з боку Москви.
Портніков проводить історичні паралелі з подіями 11 вересня 2001 року та аналізує зміну підходів США і союзників після терактів. Він підкреслює, що тодішня реакція вирізнялася рішучістю діяти, тоді як сучасний світ, навпаки, схильний обирати шлях поступок і уникання конфліктів, особливо з ядерною державою.
В обговоренні звучать думки щодо ризику для безпеки всієї Європи, якщо атаки дронів триватимуть. Закриття повітряного простору, інвестиційні втрати, перенесення підприємств та зростання витрат на ППО — лише частина потенційних наслідків для Польщі, Чехії та інших країн. Автор наголошує, що Росії не потрібна масштабна війна: навіть обмежені атаки дронами можуть викликати розгубленість і паралізувати Захід.
Порівнюються підходи західних лідерів — від Обами і Трампа до сучасної реакції на дії Москви. Виділяються подвійні стандарти у питанні підтримки Ізраїлю та України. Портніков підкреслює, що головною проблемою Заходу є не технічна відсталість, а страх перед Путіним, що обмежує готовність до активної протидії навіть у безпілотній війні.
У заключній частині інтерв’ю розглядаються перспективи для України: Європа не зможе уникнути необхідності збільшення підтримки, НАТО уникатиме прямого зіткнення, а США під керівництвом Дональда Трампа можуть ухвалювати рішення, вигідні російському керівництву.
Портніков робить висновок, що Україна має змусити Захід діяти рішучіше заради власної безпеки й майбутнього. Та лише відсутність страху дозволить об’єднати Європу, США і Україну проти нових загроз.
