У Франції знову розгорілися масові протести, що супроводжуються блокуванням доріг, страйками та підпалами смітників у багатьох містах. Причинами стали політична нестабільність після минулорічних дострокових парламентських виборів і небажання президента Макрона призначити прем'єра від лівого блоку. Це спричинило обурення опозиції та зростання недовіри серед французів, які звинувачують президента у нехтуванні демократією та використанні статті Конституції для ухвалення законів без голосування.
Суттєву роль відіграє економічна ситуація: державний борг перевищує 110% ВВП, інфляція і рівень безробіття (7,5%) залишаються високими. Непопулярні реформи уряду, зокрема скорочення витрат на медицину, освіту та замороження пенсій, призвели до масових протестів серед різних верств населення. Профспілки вже оголосили страйки, координовані через соціальні мережі, особливо через Telegram, який став основною платформою для організації акцій.
За даними французьких органів влади, лише 10 вересня участь у протестах взяли до 200 тисяч осіб у 850 містах та селах. Поліція застосувала сльозогінний газ, зафіксовано численні зіткнення і поранення. Telegram із активним засновником Павлом Дуровим використовується для координації дій, однак немає прямих доказів його втручання у протести після гучного арешту у Франції у 2023 році.
Додатково, французька розвідка фіксує вплив проросійських медіа, які посилюють інформаційну хвилю, хоча прямою причиною протестів такі дії не стали. Соціальна напруга і економічна криза залишаються першочерговими факторами невдоволення суспільства.
Популярність Макрона на мінімальному рівні – його підтримують близько 15-17% французів, а близько 75% негативно оцінюють його дії. Лідерством у політичних опитуваннях користується Марін Ле Пен, хоча її кандидатура обмежена судовими рішеннями.
Для України Франція є вагомим партнером у боротьбі проти російської агресії. Політична нестабільність у Парижі може вплинути на рівень підтримки України на міжнародній арені та у військовій сфері.
Ситуація у Франції – це сигнал для Києва про важливість міцних союзів. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе Макрон утримати владу до 2027 року та чи не призведе політична криза до зміни курсу відносин між Україною та Францією.
