Європейський Союз і Сполучені Штати Америки ведуть активні дебати щодо запровадження нового, 19-го пакета санкцій проти Росії. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що через переговори з колишнім президентом США Дональдом Трампом оголошення пакета відтерміновано, але він міститиме обмеження на криптовалюту, банківський сектор та енергетичний ринок. Окремо наголошено на прискоренні відмови від постачання викопних джерел енергії з Росії, із перенесенням цієї дати на 2026 рік.
Водночас, європейський ринок енергоресурсів є залежним не лише від російського, а й від іншого імпортного газу, зокрема американського скрапленого. Частина країн ЄС, особливо Балкани, продовжують використовувати газ, що надходить через Туреччину, а Угорщина та Словаччина мають довгострокові угоди з «Газпромом» до 2036 року. Формально ці країни обходять прямі закупівлі російського газу, здійснюючи його заміщення газом із інших країн ЄС за нижчою ціною.
На європейському ринку скрапленого газу головними конкурентами залишаються Росія та США. Американський газ дорожчий за російський, тому США здійснюють політичний тиск для обмеження закупівлі російського скрапленого газу під приводом санкцій. Окрім газу, ще одним важливим питанням залишається нафта. ЄС поступово відмовляється від російської танкерної нафти, проте трубопровідна нафта й надалі постачається до окремих країн на особливих умовах.
У перспективі США та Україна мають спільні інтереси у зменшенні енергетичних доходів Росії, що напряму впливають на її можливості фінансувати війну. Подальші санкції можуть торкнутися обмежень щодо скрапленого газу, нафти та нафтопродуктів із Росії, а також вплинути на структуру енергетичного ринку Європи.
