19 червня у Європейському Союзі очікується обговорення та затвердження 19-го пакету санкцій проти Росії. Початково планувалося ухвалити цей пакет 12 червня, однак рішення відтермінували. Причинами є політичні нюанси та спроби вплинути на позиції окремих членів ЄС, зокрема Словаччини та Угорщини.
Додатковим фактором тиску стала активна позиція Дональда Трампа, який закликає країни НАТО повністю відмовитися від купівлі російських енергоресурсів. Однак для таких країн, як Туреччина, подібні вимоги є економічно складними. Трамп також використовує ЄС, намагаючись через обмеження щодо Європи посилити позиції США у торговельних перемовинах з Китаєм і Індією.
Для Китаю ринок ЄС має стратегічне значення, тому навіть незначні обмеження можуть бути болючими. Ситуацію ускладнюють останні інциденти на польсько-білоруському кордоні та посилення безпеки перевезень товарів через ці країни.
Основний фокус нового пакету санкцій – посилення контролю за "тіньовим флотом" суден, що перевозять російську нафту, та нові екологічні обмеження на проходження через датські протоки. Значний тиск планують і на фінансову сферу, зокрема блокування криптобірж та банків, які можуть сприяти обходу санкцій.
Особлива увага приділена інтересам Франції, яка володіє часткою у видобутку російського газу, а також питанням спеціального ціноутворення для Угорщини. У новому пакеті можливі санкції на окремі китайські й індійські порти. В цілому експерти вважають 19-й пакет суттєвішим за попередній, але потенційно недостатнім для радикальної зміни економічної ситуації в Росії.
