Володимир Путін виступив із відвертими погрозами на адресу Заходу на позачерговому засіданні Ради безпеки Росії, який було скликано перед обговоренням інциденту з вторгненням російських літаків у повітряний простір Естонії країнами НАТО.
У той же час на засіданні Ради безпеки ООН за ініціативою Естонії обговорювалися дії Росії. Путін заявив, що Москва готова односторонньо дотримуватися Договору про скорочення наступальних озброєнь до 2026 року, але головним у його промові стали погрози застосувати військово-технічні заходи у відповідь на порушення інтересів безпеки Росії з боку НАТО.
Президент РФ підкреслив, що розгортання ракет середньої та малої дальності є безпосередньою загрозою для Європи. Ця риторика є частиною політики керованої ескалації, яку Путін обрав після зустрічі з Дональдом Трампом, впевнившись у слабкості реакції США на російські дії.
Першим кроком такої політики стало посилення атак на Україну, далі — вторгнення російських безпілотників у Польщу та літаків у простір Естонії. Попри інциденти, реакція США залишалася стриманою, що дозволило Кремлю перейти до більш жорсткої риторики щодо Заходу.
Путін намагається переконати європейських лідерів, що у них більше немає могутнього союзника та захисника у вигляді США. На тлі можливої зустрічі на саміті АСЕАН у Малайзії між Трампом, Сі Цзіньпіном і Путіним російський лідер сподівається посилити свої позиції на переговорах, використовуючи військові та політичні загрози.
Риторика Путіна розглядається як спроба залякати Захід, примусити США до поступок щодо України під тиском загрози розширення військового конфлікту на Центральну Європу та продемонструвати слабкість американського керівництва.
