У дискусії експерти проаналізували позицію Європи щодо Китаю та відзначили відсутність політичного консенсусу, але наголосили на наявності спільної економічної лінії. Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що Європа дедалі більше самостійна у захисті своїх кордонів і може впоратися без значної допомоги США. Члени Радбезу Європи також обговорили нещодавні порушення повітряного простору Естонії Росією та продовження гібридних атак на європейські країни.
Щодо замороження російсько-української війни, аналітики зазначили, що це єдиний реалістичний сценарій завершення війни, якого можуть прагнути як США, так і Китай. Китай поки що не бере активної участі у цьому процесі, але залишається в діалозі з ЄС. Водночас, економічна взаємозалежність Європи та Китаю лишається критично важливою: питання торгівлі, рідкоземельних металів та конкуренції у галузі електромобілів залишаються актуальними. Європа прагне уникнути надмірної залежності від Китаю та знаходить компроміс між вигодами і ризиками.
У політичній площині країни ЄС оцінюють Китай більш критично, зберігаючи ціннісну дистанцію. Україна для багатьох європейських країн залишається гарантією безпеки континенту, тому поступок у питаннях її підтримки не планується.
Щодо можливості конфіскації російських активів, в Європі існує дискусія про компромісний варіант – репараційну позику, коли російські активи стають заставою великого кредиту для України.
Щодо Китаю, аналітики погоджуються, що країна займає позицію вичікування і намагається не втручатися у врегулювання війни, поки США залишаються у грі. Додатково обговорювалась заява лідера Північної Кореї Кім Чен Ина про готовність до перемовин із Дональдом Трампом, що, ймовірно, стало наслідком розмови між Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Експерти роблять висновок, що Китай поки не прагне масштабного загострення війни в Україні та концентрується на економічних інтересах із Європою.
