Експерт зазначає, що вплив Дональда Трампа на Європу знижується, і його ініціативи щодо швидкого завершення війни між Росією та Україною вже неактуальні. За його словами, Трамп більше демонструє власне бажання, ніж реальну здатність зупинити війну.
Розглядається питання, чи може Китай зіграти ключову роль у замороженні війни через вплив на Європу. Однак експерт вважає зближення Європи і Китаю малоймовірним — країни ЄС залишаються солідарними зі США щодо антикитайської політики, попри деякі риторичні заяви європейських лідерів на підтримку Пекіну.
Китай, на думку аналітика, справді має вирішальний вплив на перебіг війни, оскільки Росія значною мірою залежить від китайської допомоги. Підкреслюється, що лише в разі скорочення Китаєм постачань Росії, конфлікт може бути припинено досить швидко.
У статті наголошується на тісній координації дій Європи і США, які разом ведуть антикитайську політику. Усі безпекові стратегії ЄС враховують китайський фактор і включають елементи диверсифікації постачань, щоб зменшити залежність від Китаю. Європа і США мають взаємну залежність, що стримує їхні ризикові кроки щодо Китаю.
Розглядається й економічний аспект: ЄС прагне купувати компоненти не лише у Китаю, а й індиї, В’єтнаму, Тайваню, дбаючи про зниження ризиків. Автор підкреслює, що в інтересах Європи йдеться перш за все про власну безпеку і стабільність, а українське питання часто виступає додатковим елементом у цьому контексті.
Наприкінці зазначено, що перспектива зближення Європи і Китаю малореалістична, а ключ до зупинення війни залишається у Пекіні. Водночас підкреслено важливість майбутньої зустрічі лідерів Китаю, США, можливо, Росії — саме там вирішуватиметься подальша доля війни.
Також у статті обговорено ситуацію з інцидентами з дронами у Європі та антикитайські настрої серед країн на кшталт Данії. Окремо висловлюється занепокоєння через риторику європейських політиків, які, попри антикитайський курс, періодично заграють із Пекіном.
