У блозі автор розмірковує над гіпотетичними президентськими виборами під час війни в Україні, аналізуючи ймовірне протистояння лише двох головних кандидатів: Валерія Залужного та Володимира Зеленського. На думку оглядача, нинішня політична кон'юнктура не залишає шансів для появи великої кількості фігур на виборчому полі — реальна боротьба відбуватиметься саме між цими двома лідерами, якщо будь-які форс-мажори не попередять участі Залужного.
Автор детально порівнює підходи і риторику обох кандидатів до війни. Залужний, як бойовий генерал, наполягає, що Україна зіткнулася з "глухим кутом" позиційної війни, де подальші штурми живою силою приносять надмірні втрати без суттєвого просування. Він робить акцент на необхідності впровадження технологій та роботизованих систем для збереження життів військових. Залужний вважає, що прорвати оборонні рубежі ворога майже неможливо через новітню інженерію та повну прозорість поля бою завдяки дронам і супутниковому спостереженню. Затягування війни, на його думку, вигідне ворогу.
Підхід чинної влади, уособлений в риториці Зеленського, навпаки, замикається на постійному заклику до наступу, великих планах та активізації мобілізації. Влада просуває наратив про наступ й відновлення контролю над територіями, тоді як Залужний бачить у такій тактиці ще більші жертви. У низці ключових питань — від оцінки проваленого контрнаступу до ролі піхоти та технологій на фронті — позиції двох лідерів часто є діаметрально протилежними.
Блогер підсумовує: на виборах, якщо вони відбудуться, вибір для українців буде між двома абсолютно різними поглядами на війну та майбутнє країни. Автор заохочує громадян вивчати й порівнювати підходи, хоча і ставить під сумнів саму можливість справжнього вибору найближчим часом.
