Головна > Міжнародна політика > Візит Зеленського до Європи: безпекові виклики, роль США, європейська ППО та інтеграція


Візит Зеленського до Європи: безпекові виклики, роль США, європейська ППО та інтеграція


Політолог Володимир Фесенко аналізує ключові теми саміту в Копенгагені: роль Європи у підтримці України, перспективи "стіни дронів", використання російських активів та майбутнє євроінтеграції.

2 жовтня у студії Центру громадської аналітики «Вежа» експерт-політолог Володимир Фесенко розглянув ключові політичні теми, що впливають на Україну та Європу. Особливу увагу було приділено візиту президента Володимира Зеленського до Європи, саміту в Копенгагені та політиці США й ЄС щодо підтримки України.

Фесенко наголосив, що ще з початку президентської каденції Дональда Трампа США поступово перекладають безпекову відповідальність у Європі на саму Європу, включаючи й підтримку України. Нині Вашингтон сфокусований на роль у мирних переговорах, але все ще впливає на динаміку війни через розвідувальні дані та політичні сигнали Росії.

В Європейському Союзі жваво обговорюється проєкт «стіна дронів», який має посилити колективну ППО на кордоні з Росією та Білоруссю. Утім, реалізація проєкту наразі гальмується через різні підходи, обмеженість ресурсів та розбіжності між країнами. Україна пропонує інтеграцію з європейською системою ППО з використанням власного досвіду.

Актуальним питанням лишається доля заморожених російських активів у Брюсселі — йдеться про можливість їх використання як застави для фінансової підтримки України у межах репараційної позики на 120 млрд євро. Остаточне рішення в ЄС поки не погоджено через відсутність єдності, насамперед через позицію Угорщини.

Третьою темою саміту стала подальша європейська інтеграція України. Хоча результати виборів у Молдові дали позитивний сигнал, блокування з боку Угорщини продовжує затримувати переговори щодо вступу. Обговорюється ідея застосування кваліфікованої більшості для прийняття рішення.

Фесенко також підкреслив важливість забезпечення гарантій безпеки для України шляхом розширення співпраці з ЄС та НАТО, створення нових коаліцій, спільних проєктів ППО та обміну військовими технологіями. Він припустив, що розвиток оборонних альянсів і систем ППО може відбуватися різними темпами серед груп країн залежно від їх готовності та політичної волі.

Експерт зазначив, що загострення гібридної війни з боку Росії лише стимулює європейців до формування потужніших механізмів захисту, а Україна залишається рушійною силою цих процесів. Проте узгодження конкретних рішень та реформ ще триває, а розвиток подій залежать від балансу всередині як ЄС, так і НАТО.